- попельник
- -ника, ч. Пн.Місце під пічним руштом, де спадає попіл.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
ПОПЕЛЬНИК — Дроня Попельник, крестьянин смольянский, зап. 1593. Арх. Сб. IV, 302 … Биографический словарь